Німеччина не вирізняється унікальною природою, кухнею чи архітектурою, але це та країна, де максимально комфортно і цивілізовано, що корисно побачити. А якщо поєднати її з сусідніми країнами, то подорож вийде дуже захоплива!
Олександр Довгопол22
Переліт Київ – Франкфурт. Відпочинок, смачна вечеря в турецькому ресторані. Німецьке пиво. Як сказав один іммігрант з Туреччини, який проживає в Німеччині, “німці мають бути вдячні за турецьку кухню, яку ми привезли їм”.
Зверніть увагу! Під час воєнного стану вильоти з України не здійснюються, але ми запропонуємо вам найзручніший варіант вильоту з найближчих країн
Турецькі закусочні на кожному кроці, не всі з них такі смачні, як у Туреччині, але в хорошому ресторані і справді дуже смачно.
Прогулянка Франкфуртом. Франкфурт на Майні здався мені дуже спокійним і розміреним, незважаючи на свій статус фінансової столиці Європи.
У цьому місті є і хмарочоси.
Є й старовинні німецькі будиночки.
Вузенькі вулички.
І є можливість побути ближче до природи в самому серці міста.
Оренда авто. Переїзд до Австрії. Німецьким автобаном дорога з Франкфурта до мальовничого гірськолижного курорту Цель ам Зее займе 6 годин з досить помірною швидкістю.
Ми зробили зупинку на обід у німецькому місті Штутгарт. Час у дорозі від Франкфурта – близько 2-х годин.
Безкоштовних парковок ми не знайшли, даремно тільки витратили час на пошуки.
Місто досить симпатичне і приємне, ну і звичайно дуже чисте. Прогулянка центром Штутгарта зайняла у нас близько 2-х годин, за цей же час ми встигли перекусити на головній вулиці для прогулянок і шопінгу.
У Цель ам Зеє ми прибули в темряві. Дорога при цьому була комфортною, на диво мало серпантину, практично весь шлях до готелю ми проїхали на швидкості 100-130 км.
Прокинувшись вранці, ми побачили з вікон нашого номера ось таку красу. Ми вибрали готель за 10 км від Цель ам Зеє, це дешевше і маючи авто не проблематично. Наш невеликий готельчик виявився приватним пансіонатом з душевними господарями і сільським колоритом Австрійських Альп.
Нарешті ми на схилах Цель ам Зеє. Дивовижний краєвид на озеро.Це ж озеро зі схилів Капруна.
Капрун і Цель ам Зеє розташовані на відстані кількох кілометрів одна від одної, зони катання не переходять одна в іншу. З паркувальними місцями напруженість, бо лижників на авто дуже багато. Щоб знайти безкоштовне місце варто приїхати вранці не пізніше 10. Основна зона катання в Капруні виявилася закритою, але були відкриті схили на горі Maiskogel. Це окрема зона катання за картою праворуч від Капруна, рекомендую лижникам-початківцям.
Вершина Цель ам Зее.
Європа чарівна тим, що в будь-якому несподіваному місці може виглянути старовинний замок.
В один із днів між катанням на схилах, ми відвідали Зальцбург. Для мене це місто-відкриття. Не передати словами і фотографіями, яке воно миле. Затишне містечко між гір, на берегах невеликої річки. Вузькі вулички, красиві будівлі, оригінальні пам’ятники і душевні кафешки. І звичайно, замок.
Дорогою з Цель ам Зеє до Зальцбурга ми милувалися красивими краєвидами. Що стосується доріг – вони ідеальні. Все-таки так приємно відпочивати в цивілізованій країні.
Виселилися з готелю і накаталися до болю. Увечері на нас чекав двогодинний переїзд до Мюнхена. Але перед цим ми відпочили в термальному комплексі Tauern Spa. Заради таких днів варто було народитися на світ.
Виявилося, що в Мюнхені побудували найкрасивішу Ратушу з усіх, що я бачив в Європі.
А в мюнхенській пивоварні Хофбройхаус справді особлива атмосфера і смачне пиво в літрових кухлях.
У Мюнхені ми пізно прокинулися, кілька годин прогулялися і вирушили в Нюрнберг. Час у дорозі близько двох годин, доїхали до вечора. Виявилося, що Нюрнберг – найзбереженіше середньовічне місто Німеччини з усіх, що я бачив. Із задоволенням би повернувся ще раз.
Цього ж вечора ми повернулися до Франкфурта, дорога з Нюрнберга – 3 години. До Франкфурта ми їхали з особистих причин, а туристам я б запропонував ночівлю в Нюрнберзі або Мюнхені.
Альпи нас справді захопили і підкорили.
