Гордістю тисяч островів Греції та мереживних берегів її материкової частини, безсумнівно, насамперед, є, в буквальному сенсі слова, незліченні пляжі країни, відомі чистотою кришталевих вод і надзвичайною різноманітністю, які відкривають своїм відвідувачам, крім природної краси, свою унікальну історію.
Яна Сипливець
Цей пляж по праву вважається “головним героєм” острова Закінфос, будучи одним із найпопулярніших пляжів не тільки самого острова, а й усієї Європи. Особливість історії цього місця полягає в тому, що пляж, як створіння самої природи, асоціюється з морською аварією, що сталася тут 1982 року – серед високих скель, обточених бірюзовими водами Іонічного моря, на білосніжному піску спочиває іржавий корпус торговельного судна “Панайотіс”: корабель, що віз на своєму борту контрабандний вантаж, був виявлений береговою охороною; тікаючи від погоні, у вкрай несприятливих погодних умовах, судно викинули на берег, що носить тоді ім’я Святого Георгія.
Пляж “Корабельна аварія” не доступний із суходолу – сюди можна потрапити тільки морем. Не випадково він є полюсом тяжіння для тисячі туристів – як місцевих, так і закордонних: денні круїзи, з відправною точкою з міста Закінфос, Алікес або з бухти Лагана, передбачають обов’язкову зупинку тут, щоб скупатися в найчистіших водах та зняти світлини на пам’ять.
Як дістатися?
Якщо ж комусь раптом захочеться помилуватися незайманою красою пляжу з висоти, тоді потрібно буде дістатися машиною до села Анафонітрія, розташованого за 30 кілометрів на північний захід від столиці острова. Недалеко від монастиря Святого Георгія Гремнон (Урвищ) залізний виступ, що буквально висить у повітрі, відкриває перед очима картину, яка по-справжньому захоплює дух!
Матала розташована в межах рівнини Мессара і гір Астерусія – за 70 кілометрів на південний захід від міста Іракліон на острові Крит. Це невелике рибальське село з однойменним пляжем є найпопулярнішим місцем на острові.
Дивовижний золотистий пісок пляжу, протяжність якого становить 300 метрів, прикрашає низка печер, висічених у м’якому білому вапняку, до багатьох з яких можна дістатися тільки з боку моря. Є навіть підводні печери.
Згідно з археологічними знахідками, печери вперше були заселені ще в доісторичний період; у римську та християнську епоху вони служили місцем поховання. Ба більше, з однієї скелі визирає стара церква Панагії (Пресвятої Богородиці), яку використовували за часів гонінь на християн як катакомбу, для укриття.
У Мінойську епоху Матала служила портом Фестоса, а в римську – Гортіни.
Матала стала всесвітньо відомою в 60-70-ті роки минулого століття, коли в печерах стали оселятися хіпі, які стікалися в ці місця з усіх кінців світу, щоб висловити своє “я” і творити. Серед видатних особистостей, які відвідали ці місця, були Joni Mitchell, який навіть написав пісню про Матала – “Carrey”, а також Bob Dylan, Janis Joplin, Joan Baez, Cat Stevens та інші.
В останні десятиліття цей регіон значно розвинувся, з будівництвом сучасних готелів і наданням великого вибору у сфері харчування та розваг. Сам пляж, удостоєний Блакитним прапором, прекрасно обладнаний туристичними та спортивними спорудами.
Більша частина пляжу ховається під тінистими деревами, для хвилин відпочинку в прохолоді зелені – після довгого перебування в морі.
На північному заході від історичного Пілоса, в окрузі Мессенії, недалеко від Ялова, розташована затока Войдокілья, з її фантастичним пляжем.
Треба сказати, саме слово “войдокілья” перекладається з грецької мови як “буйволине вим’я”, оскільки обриси пляжу нагадують круглу форму великого вимені, немов накресленого циркулем, із вузьким проходом, огородженим двома величезними скелями, що начебто затискає у своїх лещатах морський простір під час зустрічі із золотими обіймами піщаних дюн.
Затока і пляж Войдокілья оголошені археологічними об’єктами і місцем виняткової природної краси.У цьому регіоні під час археологічних розкопок було виявлено значущі пам’ятки історії, що охоплюють величезний хронологічний діапазон. На північній стороні знаходяться руїни купольної могили мікенського періоду; на півдні – останки середньовічної фортеці, побудованої в 13-му столітті франками, відомої в наші дні як Палеокастро (“стара фортеця”), звідки відкривається фантастичний вид на пляж і Іонічне море.
На краю урвища – під Палеокастро – розташована “міфічна” печера Нестора, в якій було знайдено сліди стоянки доби неоліту, датованої 4 тисячоліттям до нашої ери.
Франгокастело (CastelFranco), або Замок франків, був побудований у 1371-1374 роках венеціанцями на краю рівнини Лівійського моря. Ця невелика фортеця, оперезана недоступними горами Сфакія, сповнена легенд, загадок і видінь.
Замок був побудований для захисту від піратів і для контролю за непокірними жителями Сфакії.Фатальним днем для Франгокастело став день 18 травня 1828 року, коли на поневолений турками Крит прибув борець з Епіру – Хадзі Міхаліс Дальяніс, щоб допомогти повстанню критян проти турків.
100 вершників і 600 воїнів билися з 8.000 турецькими загарбниками, очолюваними командувачем Криту Мустафою-паша. Битва перед фортецею перетворилася на справжню бійню – земля обагрилася кров’ю героїчно загиблих 335 захисників Криту разом з їхнім командиром.
Саме з тих часів золоті піски берега, які сьогодні приносять стільки радості своїм відвідувачам, стали притулком загиблих воїнів – Дросулітів – “тіней вранішньої зорі”, які на світанку розсіюються з ранковою росою.
Кажуть, що щороку, в кінці травня – на початку червня рано вранці в цьому місці з’являється ціла процесія примарних тіней: вбрані в чорне озброєні піші й кінні воїни рухаються уздовж берега – від монастиря Агіоса Хараламбоса до Франгокастело.
Що це: нешкідливі привиди чи просто відображення сонця, міф чи реальність? Вчені поки що не змогли пояснити це явище. Ба більше, багато місцевих жителів і відвідувачів стверджують, що були очевидцями цього незрозумілого явища…
Пляжі Греції не тільки зачаровують своєю природною красою, але й дозволяють зануритися в багатовікову історію країни, поєднуючи відпочинок з культурним збагаченням.
